Головний зміст

118685Під час свого інтерв’ю Голова Ради суддів України Валентина Симоненко прокоментувала необхідність проведення оцінювання суддів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рада суддів України при обговоренні процедури оцінювання діяла абсолютно правильно. Нам вдалося домогтися того, що порядок і методологія оцінювання виписані добре. Перші варіанти положень, нагадаю, були написані на десяти аркушах, а зараз це два товстих документа, в яких все виписано по-іншому. Це важливо для суддів, оскільки значно усуває суб'єктивізм. Глава ВККС С. Козьяков якось сказав, що порядок і методологія оцінювання були перероблені нами на 98%, а порядок складання іспиту під час оцінювання - на 70%.
 
- Коли буде проходити оцінювання суддів, може вийти так, що судді, за якими ВККС винесла раніше рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не пройдуть процедуру дослідження досьє, хоча й успішно складуть іспит. Є й розмови про те, що чинний склад ВККС необ'єктивно підходить до розгляду справ суддів.
 
- Ми не можемо усунутися від суб'єктивного підходу. Він є і в Європі. Наприклад, у Франції суддя викликається до Магістратури правосуддя, де при оцінюванні йому задають будь-які питання по його роботі. Там судді проходять оцінювання не кілька днів, як у нас, а тиждень, і при цьому не тільки виконують завдання в малих групах, але за ними спостерігають психологи, які роблять висновки про їх поведінку, можливості роботи в команді та інше. У деяких країнах Європи оцінювання суддів проходить набагато глибше, ніж у нас. Проте необхідно сказати, що оцінюється тільки здатність виконувати суддівські функції.
 
- Часто кажуть, що судді піддаються тиску сторін у процесі. Чи може суддя продовжувати працювати, якщо він хоч раз піддався тиску і виніс рішення, що суперечить його переконанням?
 
- Варто судді одна хоч раз піддатися на чийсь тиск, потім він буде на нього піддаватися регулярно. Коли суддя зраджує себе, свою думку, це дає можливість тиснути на нього. Я таких випадків у своєму житті спостерігала величезну кількість. Суддю поступово обвивають немов павутиною, з якої він не може виплутатися. Він вже не суддя. Тому суддя в першу чергу повинен залишитися самим собою, при своїй думці.
 
Наприклад, яка практика в Європі? По-перше, там суддею стає усталений з психологічної точки зору, доросла людина, як правило, старше 40, у якого є характер, є багато чого в матеріальному і моральному плані. По-друге, ставши суддею, він має нормальну заробітну плату і при цьому не боїться її втратити, тому що навіть якщо йде з посади, у нього є певні гарантії. А що у нас? Суддями часто стають в 25 років, коли у людини з досвіду є хіба що кілька років роботи в адвокатурі. Не кажучи вже про те, що в матеріальному плані у нього взагалі мало що є. І ось він стає суддею, у нього з'являється багато спокус. Йому здається, що заробляти в суді можна багато і по-різному.
 
Також хочу зазначити, що на Заході є хороші програми психологічної підтримки суддів, адаптаційні програми, що дають суддям можливість влитися в суспільство після відходу у відставку, щоб вони не боялися життя поза судом.
 
- Враховуючи все це, може, в наших умовах не варто робити роботу судді довічним тягарем? Наприклад, кожні 10 років проводити аналіз роботи судді, його психологічного або фізичного стану, і в разі необхідності звільняти, не чекаючи, поки він щось накоїть?
 
- Або треба просто створювати умови, щоб в судову систему приходили люди не в 25 років, а в 40. На превеликий жаль, зараз держава, навіть проводячи судову реформу, не робить нічого для цього. Хіба піде у судді людина, яка відбулася як адвокат? Здавалося б, ти хороший фахівець, 40 років юридичного стажу, адвокатура вже набридла, оскільки адвоката ноги годують, йому треба бігати, а тут вже вік позначається. Можна піти в судді, зайнятися кабінетної роботою. Але ж не йдуть у нас такі люди в судді. Не піде поважаюча себе людина на виснажливий конкурс, щоб потім ще й працювати в таких, по суті, нелюдських умовах, в старому, погано обладнаному будівлі, з невисокою зарплатою, при величезному навантаженні, та ще де-небудь в районі, де немає ні квартири , ні друзів, ні родичів. А тут тебе ще й брудом регулярно поливають. Яка нормальна людина зважиться на такий крок? Стати суддею в таких умовах фахівець може тільки у випадку, якщо буде знати, що може в суді заробляти і брати гроші. Тому що іншої мотивації у нього просто немає.