Головний зміст

602Сьогодні до Комітету ВРУ надано для ознайомлення Проект Закону №4559 про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом.

 

 

 

 

 

 

Законопроектом пропонується збільшити штраф за незаконне заволодіння транспортним засобом з 1 000 - 1 200 неоподатковуваних мінімумів громадян до максимального штрафу в 3 тис. мінімумів (з 17000 - 20400 грн. до максимуму в 51 тис. грн).


Також проектом закону пропонується збільшити термін позбавлення волі за даний злочин. Якщо раніше ця цифра була на позначці в три-п'ять років або ж позбавлення волі на той самий строк, то даним проектом пропонується змінити цю статтю в наступному контексті: «... або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років ».


За злочини, вчинені повторно, можуть збільшити відповідальність до терміну від шести-восьми років позбавлення волі (чинним законом міра покарання - від п'яти-восьми років).


Пропонується також збільшити міру покарання за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди: карати за ці дії позбавленням волі на строк від восьми до 12 років з конфіскацією майна або без такої. Як відомо, існуючий закон передбачає позбавлення волі на термін від семи до 12 років.


Ініціатори законопроекту зазначають, що переважну більшість незаконних заволодінь транспортними засобами кваліфікують за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу (далі – КК) України, тобто відповідно до статті 10 (Класифікація злочинів) КК України вони належать до злочинів середньої тяжкості. Крім того, як правило, незаконні заволодіння транспортними засобами вчиняються в умовах неочевидності.


Разом з тим на сьогодні Кримінальним процесуальним кодексом (далі – КПК) України (глава 21) запроваджено новий інститут проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД). Так, згідно зі статтею 246 (Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій) КПК України НСРД проводяться виключно в кримінальних провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів та у своїй сукупності в умовах неочевидності скоєння злочину є фактично єдиним способом його розкриття. 

Зазначене призводить до неможливості проведення НСРД, унаслідок чого вказані злочини залишаються нерозкритими або провадження щодо них закривають. Так, протягом 5 місяців 2015 року лише в кожному четвертому із 4600 зареєстрованих кримінальних проваджень зазначеної категорії встановлено причетних до скоєння злочинів осіб (1174).

Прийняття законопроекту сприятиме ефективності розкриття та розслідування кримінальних правопорушень указаної категорії та запобіганню їх учиненню в подальшому.