Головний зміст

er67g5r7tjy17761Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено зазначеним законом. Такого висновку дійшов ВС постановою від 13.06.2016 у справі №6-1123цс16, пов’язаній з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов’язань перед його кредиторами.
 
 
 
 
 
 
Згідно з п.16 ст.2 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація – це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до п.6 ст.2 цього закону, ліквідація банку – це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов’язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов’язань перед кредиторами, норми закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів у таких правовідносинах.
 
 
Статтею 36 вказаного закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
 
 
Зокрема, згідно з пп.1, 2 ч.5 ст.36 зазначеного закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення його коштів та майна, звернення стягнення на зазначене майно, накладення арешту на кошти та майно банку.
 
 
Відповідно до ч.2 ст.46 цього закону, з дня призначення уповноваженої особи фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
 
 
У справі, що переглядалася, суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли правильного висновку, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, 23 лютого 2015 року, в банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено зазначеним законом.