Головний зміст

IMG 4491 brkn7t8l1Сьогодні Голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін виступив з лекцією на навчальному семінарі суддів, який був присвячений темі «Розгляд слідчими суддями клопотань про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні».

 

 

 

 

 

 

5DSC 4841

Даний захід було організовано Національною школою суддів України за підтримки спільного проекту ЄС та РЄ «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні.

1image

Зліва направо член ВРЮ Малашенкова Т.М.,голова Київського районного суду м. Одеси Чванкін С.А.


Сергій Чванкін розповів присутнім наступне. 13 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України ( у зв’язку із тим, що предметом даного семінару є проблемні питання саме цього зазначеного правового акту, дозвольте у подальшому назвати його просто – Кодекс, а посилання на статті і глави у виступі робити без вказівки на Кодекс).
Одним з найголовніших недоліків минулого Кримінально-процесуального кодексу, на думку багатьох правників, був порядок застосування, обрання та скасування запобіжних заходів, оскільки їх застосування пов’язане з обмеженням конституційних прав і свобод людини та вони застосовуються тоді, коли особа ще не визнана винною. Відсутність врегульованої можливості реальної змагальності сторін при розгляді зазначених питань приводило до явної однобічності розгляду.

 

2image

Зліва направо голова ВРЮ Бенедесюк І.М., голова Київського районного суду м. Одеси Чванкін С.А., голова апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В.


У новому Кодексі України запроваджено нову концепцію порядку застосування запобіжних заходів, зокрема реалізовано принцип змагальності сторін через участь підозрюваного, обвинуваченого, захисника під час вирішення судом питання про застосування запобіжних заходів, а також наділення їх відповідними процесуальними правами.

Запобіжними заходами, відповідно до статтею 176 встановлені: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Крім цього, частина 2 цієї ж статті визнає окремим тимчасовим запобіжним заходом затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному кодексом.

Частина перша стаття 196 проголошує, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею177 цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно частини другої зазначеної статті в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Відповідно до частини третьої в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, що зазначено у частині четвертої.

Ну і, частина п’ята зазначеної статті передбачає, що копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному, обвинуваченому негайно після її оголошення.

Таким чином, частина перша зазначеної статі регламентує форму і зміст ухвали слідчого судді, суду про застосування запобіжних заходів. Вона, як і інші рішення суду, до яких відносяться зазначені ухвали у силу вимог частини другою статті 369, складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної, резолютивної та має містити усі передбачені законом реквізити, передбачені чиною першою статті 372.

У вступній частині ухвали зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді; 2) дата і місце її постановлення; 3) прізвище, ініціали та посада прокурора і прізвище та ініціали захисника; 4) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, щодо якого постановлюється ухвала про обрання запобіжного заходу.

В описовій частині ухвали наводяться доведені прокурором в судовому засіданні: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177.

Мотивувальна частина ухвали зводиться до посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини, і до наведення мотивів неврахування інших доказів.
У резолютивній частині ухвали в усіх випадках зазначається: 1) запобіжний захід, який застосовується; 2) в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, додатково зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених Кодексом, строк, на який їх покладено; 3) в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту додатково зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати, а також орган внутрішніх справ, якому ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання (ч. З ст. 181 ); 4) в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту додатково зазначається дата закінчення її дії у межах передбачених Кодексом строків.

Ухвала підписується слідчим суддею, який її постановив. Ну, і безумовно, копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному, обвинуваченому негайно після її оголошення в тому числі для того, щоб він мав змогу предметно підготувати клопотання про зміну запобіжного заходу (у відповідності до ст. 201).

Слід нагадати, що у розумінні статті 177 Кодексу Запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК, а також щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи предметів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, наприклад, з метою покарання особи за кримінальне правопорушення, з метою добитися показань стосовно її причетності до кримінального правопорушення тощо неприпустиме. Його застосування в жодному разі не повинно залежати від того, визнає підозрюваний, обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення чи не визнає.

 

6