Головний зміст

IMG 1040Про роботу нової поліції в своєму інтерв'ю прес-службі Київського районного суду м.Одеси розповів заступник начальника Управління патрульної поліції Євген Стельмах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Чи можете Ви вже на сьогодні сказати, які суттєві відмінності між міліцією та поліцією?
 
 
З юридичної точки зору, закон "Про міліцію" втратив чинність,  натомість ми маємо закон "Про національну поліцію", де в статті 1 вказано, що Національна поліція служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Тобто, орган виконавчої влади який служить народу України. І це знаково. Ми відходимо від радянських стереотипів. Запроваджуються нові стандарти в правоохоронних органах, які взяті з практичної роботи поліції більш розвинутих країн. Окрім цього основою для реалізації позитивних змін стало оновлення кадрового резерву. Звичайно реформа ще не завершилася і говорити про те що все працює ще передчасно, але перші кроки, зроблено. З часом в поліції будуть працювати найкращі.
 
Вже рік в Одесі працює патрульна поліція, що змінилось?
 
 
Так зміни відбулися. В першу чергу зміни в країні, революція ГІДНОСТІ, війна на сході ці зміни вплинули на свідомість громадян нашої країни. Ми не хотіли жити в країні яка загрузла в корупції. Це стало приводом для того щоби люди вийшли на Майдан. Звичайно, потрібно було повністю змінювати країну. Хтось продовжує боротися з терористами на сході де йдуть бойові дії, але комусь потрібно слідкувати за порядком і на мирній території. Тому в лавах патрульної поліції багато тих хто брав участь в антитерористичній операції на Луганщині та Донбасі. Ми всі змінилися. 
З реформуванням правоохоронних органів зросла довіра людей, такий висновок можна зробити з кількості викликів, яких близько 10 000 щомісяця по Одесі. В основному ті хто прийшли працювати в патрульну поліцію це люди які не були повязані з системою МВС і гасло " Служити та захищати" стало, таким собі, правилом життя. Служити на благо батьківщини, захищати народ.
Які недоліки  патрульної служби Ви виявили за перший рік її роботи?
 
 
Недоліків насправді дуже багато. Ще до запуску патрульної поліція я приймав участь у підготовці майбутніх копів. Звичайно два-три місяці це дуже короткий строк для первинної підготовки. Але викладачі намагалися надати як омога більше інформації і це було, в першу чергу важко патрульним. В деяких європейських країнах на підготовку поліцейського ідуть роки. Але ми не мали іншого вибору, ні тренери ні патрульні. Оскільки часу для тривалішої підготовки не було.
Окрім цього особливу увагу необхідно приділяти відбору кандидатів, оскільки практика показує, що не у всіх патрульних позитивна біографія. Основний свій досвід патрульні отримали на практиці, але подальше навчання також необхідне, що також не залишено без уваги керівництва.
Оцінку основним недолікам можуть дати тільки споживачі поліцейських послуг. Саме на це ми орієнтуємось. Щоби люди були задоволені роботою поліцейських. Для цього з патрульними проводяться відповідні зайняття, курси кваліфікаці та інше.
Що, на вашу думку, в першу чергу потрібно змінити в законах щодо поліцейських?
 
 
 
 
Кодекс про адміністративні правопорушення України, прийнятий ще Верховною Радою Української РСР 1984 року. І з часу незалежності в кодекс точково вносять зміни, а потрібно було б ухвалити повністю новий кодекс, де необхідно більш чітко та досконало визначити правові норми. Як вказано в статті 1 цього кодексу, завданням його є: охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. 
Але дуже часто не можливо в повній мірі забезпечити охорону прав і свобод громадян, забезпечити дотримання цих норм окремими громадянами і в подальшому притягнути їх до відповідальності. Більше того «дірки» в кодексі дозволяють абсолютно спокійно уникати адміністративної відповідальності.
Окремої уваги заслуговують процесуальні питання. Так як порядок розгляду справ такої категорії, чи то суддями чи іншими уповноваженими на те особами, в кодексі взагалі майже не вказаний. Хоча на мою думку КпАП може мати дещо спільне з Кримінально-процесуальним та кримінальним кодексами. Це повинен бути такий собі кримінальний і кримінально-процесуальний кодекси, у «лайт» версії. Оскільки адміністративна відповідальність у деяких випадках має дуже тонку грань між кримінальною. Як наприклад стаття 173 КпАП (дрібне хуліганство) та стаття 296 КК (хуліганство), або стаття 44 КпАП ( незаконні виробництво, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту…) і стаття 309 КК (незаконне виробництво, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту…). А щодо процесуальних питань, то зазначу, що тільки стосовно оскарження рішення застосовується порядок визначений в кодексі адміністративного судочинства (частина 3 статті 288 КпАП). Стосовно ж розгляду справ про адміністративні правопорушення, то навіть фіксація самого процесу кодексом не передбачена. Окрім того, як що розгляд кримінальних проваджень підвідомчий тільки суду, то розгляд справ про адміністративні правопорушення може здійснюватись адміністративними комісіями, виконавчими комітетами судами і відповідно органами внутрішніх справ, державних інспекцій та іншими органами (стаття 213 КпАП).
 
Взагалі то було би дуже не погано як би законодавці прирівняли КпАП до КК і КПК, оскільки крім зазначеного в них багато спільного. Як наприклад захищати в справах про адміністративні правопорушення, та здійснювати захист в кримінальних провадженнях може виключно адвокат. Звичайно як що це не стосується ч.3 ст.288 КпАП, так як в зв’язку з відсутністю певних, визначених в КпАП норм, законодавець передбачив можливість використання деяких норм КАС, звичайно з урахуванням особливостей передбачених КпАП.
Закріплена в ч.3 ст.288 КпАП норма, в основному дестабілізує будь яку справу про адміністративне правопорушення яка оскаржується. Так як не тільки представники, захисники, а і навіть судді починають плутатися в нормах КпАП і КАС. Я вже навіть не кажу про пересічних громадян, які не є спеціалістами в області права, яким буває дуже важко пояснити в чому різниця між КпАП і КАС.
 
 
P. S. І на останок хочу казати, те як будуть жити наші діти, залежить від нас. То ж ми маємо зробити максимум для того щоби, чере пять - десять років, вони хотіли жити і працювати в цій країні!