Головний зміст

IMG 4899 2Сьогодні,  за ініціативи  Голубєвої Н.Ю., д.ю.н., професора, зав. кафедри цивільного процесу  НУ «Одеська юридична академія» в Одесі відбувся круглий стіл на тему: «Особливості розгляду сімейних спорів».

 

 

 

 

 

 

  • IMG_1
  • IMG_5041
  • IMG_5049
  • IMG_5066
  • IMG_5067

 

За  круглим столом зібрались судді, науковці, представники органу опіки та піклування та служби у справах дітей.

Участь в даному заході також  взяли голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін та судді цього ж суду Володимир Петренко, Любов Калініченко, Оксана Куриленко, Олена Коваленко.

Жваву дискусію викликало питання щодо процедури отримання висновку органу опіки та піклування про  доцільність або недоцільність позбавлення одного з батьків батьківських прав.

Начальник відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Гладкова О.Ю. розповіла  присутнім щодо  кількості  звернень про позбавлення батьківських прав: «нажаль останнім часом кількість звернень щодо позбавлення батьківських прав значно зросла, лише в 2016 році ми отримали 70 звернень. Майже завжди з такими заявами звертаються жінки.»

Начальник  Приморського територіального відділу служби у справах дітей ОМР Дороганова С.В. розповіла про учасникам про особливості  роботи служби у справах дітей:  «під час роботи у нас виникає багато складнощів, не завжди відомо місце проживання батька і т.д. Однак, якщо надходить заява про позбавлення батьківських прав, ми намагаємось вирішувати все мирним шляхом, і навіть звертаємось по допомогу до психологів. Якщо не виходить вирішити спір мирно, готуємо проект висновку про доцільність або недоцільність позбавлення одного з батьків батьківських прав.

Голубєва Н.Ю. д.ю.н., професор, висвітлила тему: «Порядок встановлення в судовому порядку факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу»

«Частіше у судовій практиці розглядаються справи щодо спільного майна фактичного подружжя.  Певні складнощі вирішення зазначеної категорії спорів у судовому порядку пов’язані з відсутністю визначення тривалості спільного проживання чоловіка та жінки, у зв’язку з чим визначити початковий момент спільного проживання чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою ( тобто розмежувати роздільне та спільне майно, у випадку спору щодо майна) суду буде важко. Виходячи з того, що деякі  особи спільно проживали до 2004 року, то це положення має бути врахованим в подальшому при розподілі спільно набутого ними майна, оскільки закон не має зворотної дії у часі. В іншому випадку, чоловіку та жінці,які проживали спільно однією сім’єю до 2004 року і  які матимуть намір укласти договір після 2004 року, необхідно відмежовувати майно, придбане до 2004 року, і визначити  в договорі його режим окремо або встановлювати режим на все придбане ними майно. При цьому в договорі необхідно встановлювати час,з якого почалося спільне проживання чоловіка та жінки»,- розповіла Голубєва Н.Ю.

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В. зупинилась на проблемах розгляду судами цивільних справ про позбавлення батьківських прав: «Більше всього питань виникає при зверненні до суду з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, а саме виникає проблема в дотриманні судами строків розгляду такої категорії справ. Суди під час розгляду справи зобов’язані витребувати відповідний висновок органу опіки та піклування про доцільність або недоцільність позбавлення одного з батьків батьківських прав. На отримання даного висновку інколи потрібно майже чотири місяці. Витребування судом висновку про доцільність або недоцільність позбавлення особи  батьківських прав до його отримання судом, не є підставою для зупинення провадження по цивільній справ, що призводить до порушення строків розгляду цивільних справ».

Голова Київського районного суду м. Одеси Чванкін С.А. звернув увагу присутніх на особливості застосування у судовій практиці конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей: «З огляду на те, що Конвенція не визначає порядку розгляду даної категорії справ у суді, то під час їхнього вирішення суди керуються лише процесуальним  законом тієї держави, де перебуває дитина. В Україні суди розглядають такі справи виключно у позовної провадженні у порядку, визначеному ЦПК України, а примусове виконання рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Київського районного суду м. Одеси Володимир Петренко розповів присутнім про проблеми ліквідації інституту народних засідателів: «Донедавна участь народних засідателів була закріплена на рівні Конституції України. Так, у ст. 124 Конституції України було зазначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. У ст. 127 Конституції України вказувалося, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. на теперішній час розгляд вищевказаних категорій цивільних справ за участю народних засідателів, обов'язкова наявність яких у складі суду передбачається нормами ЦПК України, не відповідає змісту норм Конституції в їх новій редакції, які мають вищу юридичну силу як норми Основного закону.

Внаслідок виникнення такої правової колізії вищезазначені категорії справ неможливо розглянути з урахуванням виключення з тексту Основного Закону інституту народних засідателів. Суд вимушений відкладати на невизначений строк розгляд справ зазначених категорій, щоб уникнути розгляду таких справ тим складом суду, функціонування якого відповідними нормами Конституції в їх новій редакції не передбачено.

З метою вирішення даної правової неузгодженості двох законів Асоціацією слідчих суддів України пропонується, з огляду на позицію законодавця щодо ліквідації інституту народних засідателів, шляхом виключення зі змісту статей 18 та 234 ЦПК України посилань на народних засідателів як на частину складу суду при розгляді цивільних справ.

Практикою розгляду судом справ про позбавлення батьківських прав з присутніми поділився суддя Приморського районного суду м.Одеси  Абухін Р.Б.: «В моїй практиці був випадок коли я не погодився з висновком органу опіки та піклування. Так до суду з позовом звернулась жінка про позбавлення батьківських прав та чоловік з зустрічним позовом про у усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною. Орган опіки та піклування надав висновок про позбавлення чоловіка батьківських прав. Не погодившись з даним висновком  я ухвалив рішення про задоволення позову чоловіка та відмовив позивачці у позбавленні чоловіка батьківських прав. Моє рішення було змінено апеляц3ійним судом Одеської області та резолютивну частину було доповнено наступним змістом: «попередити Особа 1 про необхідність змінити  ставлення до виховання неповнолітньої дитини з покладенням на Приморську районну адміністрацію контроль за виконанням Особою 1 своїх батьківських обов’язків»