Головний зміст

602Незважаючи  на достатньо розвинену законодавчу базу, практику та юридичну доктрину, нашій державі все одно необхідно сприймати досвід іноземних держав та міжнародних установ в сфері правосуддя.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Тому досить доречно буде звернути увагу на опублікований неофіційний переклад висновку amicus curiae Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) для Конституційного Суду Молдови про право регресу держави до суддів від 13 червня 2016 року № 847/2016.
 
Запит надав Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Александру Тенасє, в якому він поставив наступні питання:
- чи може суддя бути притягнутий до індивідуальної відповідальності за ухвалені на національному рівні рішення, що оскаржені до ЄСПЛ і наслідком яких є визнання у рішенні, угоді про дружнє врегулювання або односторонній декларації порушення ЄКПЛ державою-членом, без фактичного визнання національним судом відповідного окремого судді винним;
- чи означатимуть такі дії неприпустиме втручання у процесуальні гарантії суддів, що є порушенням принципу незалежності суддів.
 
На питання, поставлене Конституційним Судом Республіки Молдова Венеціанська комісія надала таку відповідь:
 a) Відповідальність суддів є дійсно допустимою, але тільки за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку. 
b) Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням ЄСПЛ, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді. Рішення ЄСПЛ не може використовуватися як єдина підстава для відповідальності суддів. 
c) Більше того, відповідальність суддів, спричинена дружнім врегулюванням справи в ЄСПЛ або односторонньою декларацією з визнанням порушення ЄКПЛ, повинна ґрунтуватися на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді. 
d) Загалом, судді не повинні нести відповідальність за регресним позовом за виконання ним своїх функцій з відправлення правосуддя згідно з професійними стандартами, встановленими законом (функціональний імунітет). 
e) Виявлення ЄСПЛ порушення ЄКПЛ не обов’язково означає, що судді на національному рівні можуть піддаватися критиці за їх тлумачення та застосування. 
З усіх зазначених вище причин процедура регресу може призвести до свавільних наслідків, коли відповідальність національних суддів становитиме лише наслідок рішення ЄСПЛ (або дружнього врегулювання чи односторонньої декларації), яким встановлено факт порушення ЄКПЛ. 
 
Крім того, притягнення суддів до відповідальності за застосування ЄКПЛ без будь-якої оцінки індивідуальної вини може вплинути на їхню незалежність, яка включає професійну свободу в тлумаченні закону, оцінюванні фактів і розгляді доказів у конкретних справах. Помилкові рішення необхідно оскаржувати в межах апеляційного провадження, а не притягати суддів до індивідуальної відповідальності, крім випадків, коли помилка виникла дійсно внаслідок умислу або грубої недбалості з боку судді.