Головний зміст

662356 w 3005 грудня до ВРУ надійшов проект Закону України про внесення змін до деяких законів (щодо недоторканності народних депутатів України)5487

 

 

 

 

 

 

Автори – народні депутати Оксана Сироїд,Олег БерезюктаІрина Подоляк – пропонують спростити процедуру внесення подання до ВРУ про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народних депутаті.

Відповідно до статті 80 Конституції України народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Зміст цієї гарантії є таким:

1) народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп – «індемнітет».

2)  народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані – «недоторканість».

Конституція України не встановлює жодних спеціальних гарантій недоторканності депутата чи його майна, крім викладених у статті 80.

Відповідно, встановлення самими депутатами через закон таких додаткових гарантій, до того ж на рівні, що фактично означає «імунітет» від здійснення відповідних заходів (аналогічно до «імунітету» від притягнення до кримінальної відповідальності чи затримання або арешту), є ознакою зловживання інститутом недоторканості з метою уникнення відповідальності, в тому числі кримінальної.

 

З огляду на це ч. 2 ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України» і ч. 3 ст. 482 КПК, якими встановлено необхідність отримання згоди Верховної Ради України на проведення відносно народного депутата України слідчих (розшукових дій), в тому числі негласних, необґрунтовано розширюють гарантії депутатської недоторканості, визначені в Конституції України.

 

На практиці існування необґрунтовано розширених гарантій депутатської недоторканості призводить  до того, що органи досудового розслідування позбавлені легальних заходів для провадження досудового розслідування. Наприклад, проведення негласних слідчих дій пов’язаних із порушенням таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції не матиме ефективності після того, як особа стосовно якої вони застосовуються, про них дізнається.

 

Відповідно до останніх змін до Конституції України (в частині правосуддя), надання згоди на затримання та арешт судді Конституційного Суду України покладено на Конституційний Суд України, а надання згоди на затримання та арешт судді суду загальної юрисдикції на Вищу раду правосуддя. Пропоновані в проекті норми приводять у відповідність до Конституції України норм закону «Про регламент Верховної Ради України» в цій частині.

 

Практика розгляду подань про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народних депутатів беззаперечно свідчить про те, що наявний механізм є неефективним. В проекті запропоновано спростити процедуру внесення подання. Зокрема, прибрати норми про надання письмового пояснення депутатом, щодо якого внесене подання, та спростити процедуру розгляду комітетом з питань регламенту такого подання. Спрощення процедури внесення і розгляду подання не скасовує необхідності отримання згоди Верховної Ради на пленарному засіданні.

 

Метою депутатської недоторканності є створення належних умов для виконання покладених на народних депутатів України державою обов`язків та захист від незаконного втручання у їхню діяльність, тобто уникнення політичних переслідувань. Верховна Рада України має підтвердити, що питання притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту не є політично вмотивованим, а не досліджувати факти та докази, що є виключно завданням суду. Фактично, нинішня процедура надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата дає можливість такому депутату втекти з України і уникнути кримінальної відповідальності.

 

Для запобігання випадків виїзду за кордон народних депутатів, щодо яких внесене подання про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, в законопроекті запропоновано ввести для таких випадків обмеження щодо виїзду такого народного депутата з України до розгляду Верховною Радою відповідного подання щодо нього.

 

У проекті Закону запропоновано внести зміни до Кримінального процесуального кодексу (ст.282, ст.283), Закону України «Про статус народного депутата», Закону України «Про порядок виїзду України та в’їзду в Україну громадян України», Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

 

Зокрема, запропоновано:

- привести обсяг недоторканності народного депутата у відповідність до Конституції України;

- надати народному депутату право самостійно ініціювати подання про зняття з нього депутатської недоторканості;

- спростити процедуру розгляду Верховною Радою України подання про притягнення до кримінальної відповідальності, подання про затримання чи арешт народного депутата шляхом скорочення строків розгляду такого питання, виключення механізмів надання письмового пояснення народних депутатів та спрощення процедури розгляду в комітеті питання щодо надання згоди Верховною Радою на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт;

- уточнити процедуру розгляду на пленарному засіданні питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт;

- запровадити законне обмеження права народного депутата на виїзд з України на час, коли щодо нього внесене до Верховної Ради подання про зняття недоторканості;

- привести норми Регламенту Верховної Ради України щодо надання згоди на затримання та арешт судді Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції у відповідність до Конституції України.

Прийняття цього законопроекту може ліквідувати корупційні ризики, що виникають у зв’язку з розглядом регламентним комітетом подання про зняття депутатської недоторканості.