Головний зміст

kriminalne pravo advokat 6ce0 1341559550713843 1 bigЗа діючим Кримінальним кодексом України, засуджена особа, яка відбула покарання, ще протягом певного періоду часу вважається такою, що має судимість до моменту її погашення або зняття (стаття 88 Кримінального кодексу України).

 

 

 

 

 

 

 

Основною метою визначення судимості є запобігання вчиненню нових злочинів. Так, відповідно до статті 34 Кримінального кодексу України вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин визначається рецидивом злочинів.

 

Статтею 35 та пунктом 1 частини першої статті 67 Кримінального кодексу України передбачається, що рецидив злочинів враховується як обставина, що обтяжує покарання, при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

 

Іншим наслідком судимості є обмеження громадських прав особи, яка її має (заборона виїзду за кордон, обмеження участі у політичній діяльності, неможливість займатися певними видами діяльності тощо) до моменту погашення або зняття судимості.

 

Погашенням судимості є набуття особою повного обсягу громадянських прав після спливу, визначених статтею 89 Кримінального кодексу України строків (окремих для кожного виду злочинів), з дня відбуття покарання, за умови, що нею не буде скоєно нових злочинів.

 

Дострокове зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, поновлення громадянських прав особи судом у разі, якщо особа своєю зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення (стаття 91 Кримінального кодексу України).

 

Відповідно до частини першої статті 91 Кримінального кодексу України, статті 538 Кримінального процесуального кодексу України після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості, якщо особа своєю зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, за її клопотанням.

 

Відповідно до Порядку вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку, встановленого статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України, для вирішення питання про зняття судимості у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, прокурор. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

 

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 91 Кримінального кодексу України такий порядок знаття судимості не може бути застосований судом у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини до закінчення строків, зазначених у статті 89 Кримінального кодексу України, тобто раніше ніж через 6 років для тяжких злочинів та раніше ніж через 8 років для особливо тяжких злочинів.

 

Вказані обмеження, передбачені частиною другою статті 91 Кримінального кодексу України нівелюють стимули засуджених за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини до виправлення та зводить нанівець можливість захисту судами України прав таких осіб, з урахуванням їх рис характеру, виправлення, умов та обставин в яких вони знаходяться, тощо.

 

В умовах надсуворого кримінального законодавства України питання індивідуального підходу до вирішення питання про зняття судимості можливо врегулювати шляхом поширення повноважень судів України на розгляд у порядку, передбаченому статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України клопотань про зняття судимості осіб, які відбули покарання за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

 

З урахуванням викладеного, законопроектом пропонується внести зміни до частини другої статті 91 Кримінального кодексу України, чим буде надано можливість наблизити кримінальне законодавство України до Європейських стандартів, та забезпечити єдиний підхід до питання зняття судимості із засуджених в судовому порядку.

 

Досягти мети проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо наближення кримінального законодавства України до Європейських стандартів в частині зняття судимості)» пропонується шляхом внесення змін до статті 91 Кримінального кодексу України: «2. Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, передбачені розділам ІІ «Злочини проти життя та здоров’я», розділом VI «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», розділом ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» Особливої частини Кримінального кодексу України».

 

Проектом Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо наближення кримінального законодавства України до Європейських стандартів в частині зняття судимості)» передбачено внесення змін до статті 91 Кримінального кодексу України, а саме викладення частини другої статті 91 Кримінального кодексу України у наступній редакції: «2. Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, передбачені розділами Кримінального кодексу України: ІІ «Злочини проти життя та здоров’я», VI «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» Особливої частини Кримінального кодексу України».