Головний зміст

ybknjghkjbghЗакон України «Про Вищу раду правосуддя», ухвалений Парламентом 21 грудня 2016 року, покликаний розв’язати одвічні проблеми пенітенціарної системи, пов’язані з оперативним реагування на кримінальні правопорушення як з боку адміністрації закладів відбування покарань, так і з боку засуджених, об’єктивним розслідуванням справ та покаранням винних.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Саме ця частина реформування пенітенціарної системи є пріоритетною для Міністерства юстиції, адже включення слідчих підрозділів органів Державної кримінально-виконавчої служби до системи органів досудового розслідування, насамперед, дозволить дисциплінувати та навести порядок у тюрмах, значно знизити кількість злочинів та підвищити рівень відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, які вчиняються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
 
 
 
Міню’ст взяло на себе ці зобов’язання з метою наведення ладу та встановлення справедливості в закладах відбування покарань, адже лише уповноважений працівник системи виконання покарань, який має повний доступ до всіх об’єктів пенітенціарної системи, в найкоротші строки зможе розпочати та здійснити відповідні процесуальні дії з метою оперативного, повного та своєчасного огляду місця події, фіксації доказів, внесення відомостей до ЄРДР, розслідування по гарячих слідах, особливо у випадку нанесення тілесних ушкоджень чи вбивства.


 
 
 
Надання Мін’юсту функцій правоохоронного органу є логічним. Адже пенітенціарна служба, яка є закритою для вільного доступу інших органів, повинна мати право проводити слідство для якісного розкриття злочинів, які стосуються діяльності винятково Державної кримінально-виконавчої служби.
 
 
 
На сьогоднішній день доволі часто на агентських підприємствах, де працюють засуджені, вчиняються економічні злочини. Серед них, внесення свідомо неправдивих відомостей до документів, що призводить до зменшення заробітної плати ув’язнених. Ще одним поширеним злочином є розкрадання майна чи товару таких підприємств працівниками, які не є засудженими.
 
 
 
Проведення досудового розслідування слідчими підрозділами органів Національної поліції наразі складно назвати ефективним.
 
 
На це є кілька суттєвих причин: 
після повідомлення про вчинення злочину представники поліції далеко не завжди оперативно реагують; 
через закритий режим територій та приміщень системи слідчим поліції необхідно отримувати дозвіл на проведення слідчих дій, що займає дорогоцінний у таких випадках час; 
завантаженість слідчого іншими справами у більшості випадків призводить до невиправданого затягування розслідування злочинів або до неможливості встановлення обставин злочину.
 
 
 
З урахуванням усіх формальностей поліція може розпочати слідчі дії в кращому випадку через добу після отримання інформації про злочин. За цей чай всі можливі докази знищуються. Тому оперативність виїзду і можливість миттєвого доступу до режимного об’єкта є необхідною складовою успішного розслідування злочинів.
 
 
 
Слідчі підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби будуть сформовані протягом січня та лютого 2017 року. 
Слід зазначити, що реальна кількість випадків катувань в установах відбування покарань продовжує залишатися невідомою. Саме на цьому наголошували представники Європейського комітету з питань запобігання катуванням під час інспектування закладів відбування покарань. Основні зауваження стосувалися якраз не підконтрольності системи та її закритості.
 
 
 
Саме тому, Міністерством юстиції було ініційовано ухвалення положень законодавства, які суттєво реформують пенітенціарну систему.