Головний зміст

 
 
 
Аналіз кількісних показників прийняття Київським районним судом м. Одеси такого виду судового рішення свідчить про те, що судді лише у виключних випадках реагують на виявлені під час розгляду справи порушення закону.
 
Так, протягом 2013 – 2015 років Київським районним судом м. Одеси було постановлено лише 15 окремих ухвал
 
В апеляційному порядку за цей період оскаржено 3 окремі ухвали, з яких всі 3 скасовано.
 
В якості підстав для скасування окремих ухвал апеляційний суд вказував на відсутність посилання (або не встановлення судом першої інстанції) причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушення. В одному випадку в якості підстави для скасування окремої ухвали було скасування рішення у справі.
 
На наш погляд, порівняно невелика кількість окремих ухвал, постановлених Київським районним судом м. Одеси за вказані 3 роки викликана тим, що суд має право, але не зобов’язаний постановляти окрему ухвалу. Проте, виходячи з особливого статусу суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок у державі, суд зобов’язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
 
Окрема ухвала суду – це вид судового рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Підставою для постановлення судом окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Таким чином, окрема ухвала може бути постановлена у разі, якщо під час судового розгляду виявлено ознаки складу правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється, однак, як правило, в окремій ухвалі суд зазначає, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.
 
Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов’язків, порушенні строків розгляду звернень тощо.
 
За статистичними даними найчастіше Київським районним судом м. Одеси було постановлено окремі ухвали з причини невиконання підприємствами, установами, організаціями ухвал суду про забезпечення (витребування) доказів, що спричиняло істотне порушення строків розгляду справ.
 
Окремі ухвали постановлялися Київським районним судом м. Одеси як при закінченні розгляду справи під час ухвалення рішення по суті спору, без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду. Окремі ухвали постановлялися як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду. Окрема ухвала постановляється судом в нарадчій кімнаті, оформляється окремим документом та проголошується у судовому засіданні.
 
Аналіз практики постановлення Київським районним судом м. Одеси окремих ухвал свідчить про те, що судді правильно оформлюють цей вид судового рішення, який складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
 
У вступній частині зазначаються назва суду, місце і час постановлення окремої ухвали, склад суду, особи, які брали участь у справі, предмет спору. У мотивувальній частині вказуються підстави для постановлення окремої ухвали, встановлені судом обставини, якими вони підтверджуються. У резолютивній частині суд, як правило, дає можливі рекомендації щодо усунення таких підстав і зазначає, кому адресовано окрему ухвалу для виконання, строки для вжиття відповідних заходів і повідомлення про них суду, а також строк і порядок оскарження окремої ухвали.
 
В деяких випадках суд в мотивувальній частині окремої ухвали при встановленні порушень закону одночасно надавав детальні рекомендації щодо усунення таких порушень, не дублюючи в подальшому такі рекомендації у резолютивній частині, що не суперечить процесуальному закону.
 
Окрема ухвала може бути постановлена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на причини та умови, які сприяли вчиненню правопорушення.
 
Дослідження окремих ухвал, постановлених Київським районним судом м. Одеси, свідчить, що суд вказував в чому конкретно полягають встановлені порушення закону, які саме права громадян, підприємств, установ порушено, надавав попередню кваліфікацію правопорушення, ознаки якого виявлені під час судового розгляду, проте не у всіх випадках зазначав причини та умови, що сприяли вчиненню такого порушення.
 
Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам, які можуть усунути причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, та (або) притягнути винних осіб до відповідальності. Як правило, це вищестоящі органи, керівники осіб, які допустили порушення закону, органи прокуратури, поліції, СБУ тощо. Органи, яким суд надсилає окрему ухвалу повинні мати повноваження, необхідні для вжиття відповідних заходів реагування. При цьому, суд не має права в окремій ухвалі визначати конкретні заходи, які слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, оскільки це виходить за межі компетенції суду.
 
Особи, яким адресовано окрему ухвалу, повинні письмово повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня одержання ухвали, однак, як показує практика, далеко не завжди це положення закону сумлінно виконується.
 
Окрема ухвала може бути оскаржена, з урахуванням певних особливостей щодо порядку такого оскарження, які полягають в тому, що вона може бути оскаржена тільки особами, інтересів яких вона стосується, незалежно від того, чи беруть вони участь у справі. Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити окрему ухвалу, лише у тому випадку, коли вона порушує їх права та інтереси.
 
Дослідження порядку постановлення та направлення Київським районним судом м. Одеси окремих ухвал для відповідного реагування свідчить про те, що інколи судом помилково надсилалися окремі ухвали, які не набрали законної сили, їх адресатам для реагування відразу ж після постановлення.
 
Правильною є практика тих суддів, які після постановлення окремої ухвали надсилали її копію для відома особам, інтересів яких вона стосується, у разі якщо вони не були присутні у судовому засіданні під час проголошення окремої ухвали, і лише у разі відсутності апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали (одержання її копії особою, інтересів яких вона стосується) надсилали окрему ухвалу із відміткою про набрання ухвалою законної сили відповідним органам для реагування.
 
Вказані питання були обговорені на зборах суддів колегії з розгляду цивільних справ Київського районного суду м. Одеси з метою досягнення єдиної практики постановлення окремих ухвал та уникнення в майбутньому помилкового застосування норм процесуального права.
 
Голова Київського районного суду
м. Одеси С.А. Чванкін