Головний зміст

   У 2014 році в провадженні суддів колегії з розгляду цивільних справ Київського районного суду м. Одеси перебувало 17102 справи, які розглядалися в порядку цивільного та адміністративного судочинства. 
 
   У 2014 році суддями цивільної колегії Київського районного суду м. Одеси розглянуто 14926 справ, залишок нерозглянутих справ станом на 31 грудня 2014 року складав 2176 справи.
 
   За кількістю розглянутих цивільних та адміністративних справ у 2014 році Київський районний суд м. Одеси займає друге місце у Одеській області.
   У порівнянні з 2013 роком навантаження на суддів цивільної колегії у 2014 році незначним чином зменшилося, хоча воно і залишається стабільно високим. Так, в провадженні суддів цивільної колегії у 2013 році перебувало 17845 справ, які розглядалися в порядку цивільного та адміністративного судочинства. У 2013 році суддями цивільної колегії розглянуто 15590 справ, залишок нерозглянутих справ станом на 31 грудня 2013 року складав 2225 справи.
 
   При цьому, кількість змінених та скасованих у апеляційному та касаційному порядку судових рішень у 2014 році свідчить про значне у відсотковому відношенні зменшення таких змін та скасувань у порівнянні з 2013 роком.
 
   Так, у 2014 році було оскаржено 1329 судових рішень (ухвал, рішень, постанов), ухвалених при розгляді цивільних та адміністративних справ. За наслідками їх перегляду змінено 107, скасовано 208 процесуальних документа.
 
   Таким чином, з загальної кількості розглянутих справ – 14926 справи, скасовано лише 208 судових рішень (ухвал, рішень, постанов), або 1,39% від загальної кількості, тобто 98,61 % ухвалених суддями рішень або не оскаржуються, або залишаються в силі за наслідками їх перегляду у апеляційній та касаційній інстанції.
 
   Аналіз причин скасування свідчить про те, що найбільше вищестоящими судами скасовувались ухвали суду першої інстанції. Переважна більшість ухвал скасовується через неналежне сповіщення осіб, які беруть участь у  справі.
   Практика апеляційного суду Одеської області з цього приводу є спірною та неоднорідною.
 
   Проблемні питання виникають при застосуванні положень п. 5 ст. 74 ЦПК України – судова повістка   разом  із  розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. 
 
   У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
 
   У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
   При поверненні судових відправлень із довідкою «за закінченням терміну зберігання» судді першої інстанції вважають, що судовий виклик або судове повідомлення вручене учаснику судового процесу належним чином з посиланням на вказану вище ст. 74 ЦПК України, проте апеляційним судом скасовуються ухвали суду першої інстанції з посиланням на неналежне сповіщення.
 
   Водночас, при розгляді апеляційних скарг та поверненні до апеляційного суду судових відправлень із довідкою «за закінченням терміну зберігання», апеляційна інстанція вже вважає це належним сповіщенням сторін, про що зазначається у відповідних ухвалах.
 
   У зв’язку із викладеним, Київським районним судом м. Одеси було підготовлено та  направлено лист до апеляційного суду Одеської області з проханням роз’яснити механізм застосування апеляційним судом вказаної норми з огляду на наявність подвійного її тлумачення, а також роз’яснити яким чином суд може розглянути справу у встановлений законом двохмісячний строк у разі нез’явлення позивача (відповідача) за повісткою на поштове відділення при свідомому порушенні сторонами процесуальних обов’язків або при такому зловживанні правами.
 
Заступник голови суду                                                                        В.С. Петренко