Головний зміст

 
   За час дії КПК станом на 01 січня 2015 року у провадженні райсуду  знаходилось понад 3037 клопотань, які розглядалися слідчими суддями під час досудового розслідування. З них найбільшу кількість становлять клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів відповідно до ст. 163 КПК – 1579 або 52,0 % загальної кількості клопотань, які розглядалися слідчим суддею районного суду під час досудового розслідування. За цієї період часу слідчими суддями розглянуто 3037 клопотань, з них задоволено – 2583 або 85,1 %,  а відмовлено у задоволенні 454 або 14,9 % всіх клопотань.
 
   Значною є кількість клопотань про арешт майна згідно зі ст. 170 КПК, які знаходяться у провадженні місцевих загальних судів, – 10,4 тис. Розглянуто 10,4 тис. клопотань, з них задоволено 8,3 тис. або 79,9 %. Водночас має місце практика повернення клопотань про арешт майна відповідно до ч. 3 
ст. 172 КПК (776 або 7,5 %). При цьому, на підставі ст. 174 КПК лише 169 клопотань про арешт майна або 1,6 % розглянутих скасовано під час досудового розслідування.
Разом з тім, з точки зору реального відображення наявних тенденцій імплементації зазначеного інституту - заходів забезпечення кримінального провадження у новому КПК останнім часом є доцільним та показовим використовування  даних судової статистики і матеріалів кримінальних проваджень за результатами роботи, саме в минулому році, протягом якого найбільш активно застосувалися заходи забезпечення кримінального провадження. Узагальнені показники судової статистики за 2014 рік відображають та характеризують роботу слідчих суддів наступним чином.
 
   Так, за вказаний час слідчими суддями  розглянуто всього – 1809 клопотань слідчих та прокурорів, надісланих останніми до районного суду за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., з яких: про  обрання запобіжного заходу, його продовження і надання дозволу на затримання – 451 клопотань чи 24,9 % (відмовлено в задоволенні у 103 клопотаннях або 22,8 %), з їх числа: щодо обрання тримання під вартою -  194 клопотання або 43,0 % (відмовлено  в задоволенні у 59 клопотаннях або  30,4 %); продовження строку тримання під вартою – 20 або 10,3 % (відмовлено по 0 особам або  %); обрання застави – 31 клопотання або 6,9 % (відмовлено в задоволенні у 15 клопотаннях або 48,4 %), із них про продовження строку застави – 4 або 12,9 % (відмовлено по 0 особі); обрання домашнього арешту  – 65 клопотань або 14,4 % (відмовлено по – 14особам або  21,5 %), із них про продовження строку домашнього арешту  – 3 клопотання або 4,6 % (відмовлено по 1 особі); обрання особистого зобов’язання  - 88 клопотань або 19,5 % (відмовлено по 9 особам або 10,2 %); обрання передачі н/л під нагляд батьків – 2 клопотання або 0,4 %: надання дозволу на затримання –  52  клопотання або 11,5 %  (відмовлено по 2 особам або 3,8 %); щодо приводу підозрюваного, свідка  – 25 клопотань або 1,4 %  (відмовлено по 9 приводам або 36,0 %); щодо накладення грошового стягнення на свідка (підозрюваного) -  8  клопотань або 0,4 % (відмовлено по 5 особам або 62,5 %).
 
   Також були розглянути, як певні заходи забезпечення кримінального провадження відповідні клопотання слідчих чи прокурорів: про тимчасовий доступ до речей і документів  –  1011 клопотань що складає 55,9 % від їх загального числа (відмова по 92 клопотанням або 9,1 %); про проведення обшуку – 128  або 7,1 % (відмовлено в задоволенні 37 клопотань або 28,9 %);  про арешт майна – 118 або 6,5 % (відмовлено в задоволенні 35 клопотань або 29,7 %);  про поміщення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу – 8 клопотань або 0,4 %; про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами  кримінальних проваджень - 8 клопотань або 0,4 % (відмовлено в задоволенні 2 клопотань); про тимчасове обмеження користування спец. правом (правом курування ТЗ водіям) – 19 клопотань або 1,1 % (відмовлено в задоволенні 2 клопотань); про відсторонення від посади – 2  клопотання або 0,1 % (відмовлено в задоволенні 2 клопотань); щодо проведення допиту потерпілого (свідка), підозрюваного в судовому засіданні – 5 клопотань  або 0,3 % (відмовлено в задоволенні 3 клопотань); про призначення п/п ревізії працівниками державної фінансової інспекції, судових експертиз  – 5 клопотань або 0,3 % (відмовлено в задоволенні 5 клопотань); про примусове відібрання біологічних зразків  крові та слини – 7 клопотань або 0,4 % (відмовлено в задоволенні 2 клопотань); про залучення експертів для проведення судових експертиз – 2 клопотання або 0,1 %. З числа розглянутих клопотань слідчими суддями відмовлено в їх задоволенні по – 298  клопотаннях слідчих  або 16,5  % от розглянутих.
 
   Серед клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження незначною є кількість клопотань про відсторонення особи від посади відповідно до ст. 154 КПК (за 2014 рік розглянуто лише 2  клопотання про відсторонення від посади або 0,1 % від зального числа, по яким відмовлено в їх задоволенні). Досить не рідко у судовій практиці застосовується привід, передбачений ст. 140 КПК, а саме у минулому році розглянуто – 25 клопотань про здійснення приводу під час досудового розслідування або 1,4 %  від загальної кількості (відмовлено по 9 приводам або 36,0 % від таких клопотань).
 
   Така сама динаміка спостерігається і в отриманні судом клопотань про накладення грошового стягнення, і тому за вісь період 2014 року відповідно до ст. 144 КПК у провадженні райсуду  знаходилось лише 8 клопотань про накладення грошового стягнення; розглянуто – 8, із них задоволено – 3 або 37,5 %, відмовлено – 5 або 62,5 %); в порядку ч. 3 ст. 147 КПК скасовано 11 клопотань. Найменшу кількість серед клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження становлять клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом відповідно до ст. 148 КПК. Так, за 2014 рік у провадженні слідчих суддів знаходилось  19 клопотань про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, розглянуто – 19, з них задоволено – 17 клопотань або 89,5 %, відмовлено в задоволенні 2 клопотань або 10,5 %.
 
   Найбільшу кількість серед клопотань про застосування запобіжних заходів становлять клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ст. 183 КПК) – 194 клопотання або 43,0 % (відмовлено  в задоволенні у 59 клопотаннях або  30,4 %). Продовжено строк тримання під вартою за 20 клопотаннями або 10,3 %. У провадженні райсуду  за період 2014 року знаходилась значна кількість клопотань про застосування особистого зобов’язання, а саме було розглянуто 88 клопотань або 19,5 % (відмовлено по 9 особам чи 10,2 %). Доволі розповсюдженим у судовій практиці є застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, що передбачений ст. 181 КПК. У провадженні райсуду знаходилось 65 клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або 14,4 % (відмовлено по – 14особам або  21,5 %), із них про продовження строку домашнього арешту  – 3 клопотання або 4,6 % (відмовлено по 1 особі).
 
   Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави (ст. 182 КПК) за період  2014 року характеризувалось найменшими показниками (у провадженні знаходилось – 31 клопотання або 6,9 % (відмовлено в задоволенні у 15 клопотаннях), із них про продовження строку застави – 4 або 12,9 % (відмовлено по 0 особі). Слідчими суддями постановлено 15 ухвал про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави або 48,4 % від числа розглянутих. 
 
   Проаналізувавши статистичні дані заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих, як у період з 20 листопада 2012 року до 01 січня 2015 року, так саме і за 2014 рік необхідне констатувати, що найбільш розповсюдженими залишається тимчасовий доступ до речей і документів, а також застосування запобіжного заходу - тримання під вартою. Водночас незначною є кількість розглянутих клопотань про застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження, як особиста порука, накладення грошового стягнення та тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
 
   Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчі судді згідно вимогам КПК завжди визначали: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому, слідчими суддями  було враховано, що обов’язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням. Практично всі розглянути клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подавалися до районного суду, в межах його територіальної юрисдикції, тобто в межах якого знаходиться орган досудового розслідування. Всі такі клопотання без будь якого виключення розглядалися слідчими суддями, яки визначалися автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 КПК (незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні). 
 
   При вирішенні питання про застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження слідчими суддями враховувалися вимоги КПК, що рішення про фіксацію розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування завжди приймає слідчий суддя, і то, що за клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим.
 
   Також при розгляді аналізованої категорії клопотань слідчими суддями враховувалося, що відсутність обов’язку фіксування процесу розгляду таких клопотань за допомогою технічних заходів не позбавляє секретаря судового засідання обов’язку вести журнал судового засідання.
 
Висновки
 
   Результати узагальнення судової практики свідчать, що при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, слідчими суддями Київського райсуду м. Одеси враховуються як загальні вимоги, які стосуються таких заходів, так і спеціальні вимоги щодо окремих їх різновидів, закріплені у КПК. Також розглядаючи клопотання про застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, слідчі судді звертають увагу на те, що відповідні клопотання мають не лише за формою і складовими відповідати вимогам закону, але й бути належним чином обґрунтованими.
 
   Проте часто не обґрунтованими є не лише клопотання слідчих, прокурорів, але і ухвали слідчих суддів як про задоволення клопотань, так і про відмову у їх задоволенні. У таких ухвалах слідчі судді, ґрунтуючись на клопотаннях слідчих, зазначають, що особа, яка звернулась із відповідним клопотанням, довела існування усіх передбачених законом підстав, які є необхідними для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, але належним чином не мотивують їх фактичними обставинами кримінального провадження. Такі ж випадки є характерними і для ухвал про відмову у задоволенні клопотань, коли слідчі судді, не мотивуючи свого рішення фактичними обставинами, вказують на необґрунтованість відповідного клопотання.
 
   Крім того, у випадках, коли КПК не регулює або неоднозначно регулює питання кримінального провадження, трапляється неоднакове застосування законодавства при їх вирішенні, і тому при застосуванні положень КПК слід враховувати, що кожен із інститутів, який у ньому закріплений, несе у собі певну мету, яка і відрізняє його від іншого інституту цієї галузі права. 
 
   Таке узагальнення судової практики щодо розгляду слідчими суддями клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження було підготовлено помічником голови Київського районного суду м. Одеси Козловим В.М. та відповідна інформація про його узагальнення заслухано та обговорено на засіданні кримінальної колегії суддів районного суду. 
 
Голова Київського районного суду
м. Одеси                                                                                                                                                                                                                                                                                     С.А. Чванкін
Виконавець  В.М. Козлов
р.т.718-99-25