Головний зміст

IMG 6063 2Введений в Україні інститут пробації є дуже своєчасним і необхідним для суспільства інструментарієм, завдяки якому перевиховання засуджених стане реальним і ефективним.
 
 
Про це заявив голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
«Однією з новел сучасної законотворчості стало прийняття 5 лютого 2015 року Закону України« Про пробацію », який включає в себе систему наглядових і соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду і, відповідно до закону, персоналом органу пробації або волонтерами пробації до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого на стадії судового провадження в суді першої інстанції.
 
 
Пробація має на меті забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, попередження вчинення ними повторних кримінальних правопорушень і забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їх відповідальності.
 
 
Законом України «Про пробації» від 5 лютого 2015 року №160-VIII визначаються два основних напрямки пробації, один з яких вводиться на стадії судового провадження в суді першої інстанції у вигляді досудової доповіді щодо обвинуваченого (досудова пробація), а другий - на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили (спостережна і пенітенціарна пробації).
Отже, сфера застосування цього Закону не поширюється на осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.
 
 
Детальніше про досудової пробації
 
 
Досудова пробація передбачає забезпечення суду формалізованою інформацією у вигляді досудової доповіді, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності. При цьому обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді.
 
 
Нагадую, що Закон України «Про пробації» був прийнятий 05.02.2015 року, вступив в силу 27.02.2015 року, а введений в дію 27.08.2015 року. На виконання положень цього Закону був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 07.09.2016 року №1492-VIII, який вступив в силу 08.10.2016 року. Разом з тим, згідно з Прикінцевими положеннями Закону №1492-VIII, положення цього закону щодо застосування пробаційних програм вступають в силу з 1 січня 2018 року.
 
 
Зазначені нормативні акти ввели нового учасника кримінального та судового проваджень - представника персоналу органу пробації, - права і обов'язки якого передбачені ст. 721 КПК України.
 
 
Так, представник персоналу органу пробації за рішенням суду складає і подає в суд досудову доповідь. Для цього він має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та громадян; викликати обвинуваченого в уповноважений орган з питань пробації для отримання усних або письмових пояснень; відвідувати обвинуваченого за місцем його проживання або перебування, роботи або навчання; відвідувати місця попереднього ув'язнення, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
 
 
Представник персоналу органу пробації також має право заявляти клопотання суду про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального злочину, що характеризують особу обвинуваченого, обтяжують або пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
 
 
У кримінальних процесах щодо неповнолітнього обвинуваченого представник персоналу органу пробації може знайомитися з матеріалами кримінального провадження стосовно повних і всебічних відомостей про особу неповнолітнього.
 
 
При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також встановлено, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою міг керувати ними.
 
 
Пробація відносно неповнолітніх здійснюється органом пробації спільно з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами, що здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень.
 
 
Відповідно до ст. 317 КПК України після призначення справи до судового розгляду, головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження, в т.ч. представнику персоналу органу пробації, можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. 
 
 
Представник персоналу органу пробації зобов'язаний скласти досудову доповідь і подати її до суду у термін, визначений постановою суду, винесеним за результатами підготовчого судового засідання. При цьому обвинувачений має право отримувати роз'яснення про порядок підготовки і використання досудової доповіді, відмовлятися від участі в підготовці досудової доповіді або брати участь в його підготовці, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, знайомитися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження і уточнення. Представник персоналу органу пробації також, між іншим, зобов'язаний надавати пояснення з поставлених судом питань щодо досудової доповіді під час судового розгляду.
 
 
Досудова доповідь складається лише щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого у віці від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину.
 
 
Досудова доповідь не складається у відношенні особи, щодо якої прокурором складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності; щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; щодо неповнолітнього, щодо якого прокурором в установленому порядку складено клопотання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру; щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, при наявності підстави для застосування примусових заходів виховного характеру; щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру; щодо особи, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання; в разі, якщо під час підготовчого судового засідання прийнято судове рішення про затвердження угоди.
Досудова доповідь не може використовуватися в кримінальному провадженні як докази вини обвинуваченого в скоєнні злочину і долучається до матеріалів кримінального провадження.
 
 
Крім цього, ст. 76 КК України, яка передбачає порядок покладання обов'язків на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, викладена в новій редакції.
 
 
Так, суд за імперативною нормою, в разі звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном, покладає на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноваженому органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Детальніше про наглядову і пенітенціарну пробації
 
 
Так, наглядова пробація - це здійснення наглядових і соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особам, яким призначено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний термін замінено покарання у вигляді громадських робіт або виправних робіт, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання в виправні центри .
 
 
Пенітенціарна пробація - це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання. Орган пробації спільно з державними органами та органами місцевого самоврядування сприяють засудженим, готуються до звільнення в: визначенні місця проживання після звільнення; влаштуванні в спеціалізовані установи для звільнених; госпіталізації до закладів охорони здоров'я осіб, які потребують стаціонарної медичної допомоги; працевлаштуванні працездатних осіб.
 
 
Введений в Україні інститут пробації є дуже своєчасним і необхідним для суспільства інструментарієм, завдяки якому перевиховання засуджених стане реальним і ефективним », - зазначив Сергій Чванкін.