4.04.2015 року відбулись загальні збори ГО «Асоціація слідчих суддів України».
Відкриваючи засідання, голова асоціації Сергій Чванкін подякував всім присутнім за проявлений інтерес до цього заходу, ціллю якого є залучення широкого кола правників до обговорення заявлених у програмі проблем.
Також з привітальними словами звертались до присутніх голова колегії адвокатів Одеської області Йосип Бронз, заступник прокурора Одеської області Сергій Костенко.
Сергій Чванкін підкреслив, що новий КПК України закріпив існування нового суб’єкта кримінального провадження – слідчого судді. Така новація зумовила суттєве розширення функції суду щодо контролю за дотриманням прав і свобод осіб під час досудового розслідування, підвищила ефективність судового захисту конституційних прав і свобод людини.
Введення інституту слідчих суддів має забезпечити рівність можливостей сторін, у тому числі зі збирання і перевірці доказів. «Слідчий суддя є гарантією, що сторона, наприклад захисту, може не декларативно, а практично реалізувати частину своїх процесуальних прав. Адже ми все одно, навіть декларуючи, не можемо прийти до абсолютної рівності прав захисту і звинувачення, просто через відсутність технічних можливостей. А тому лише активна позиція суддівського корпусу та правничого середовища щодо послідовного дотримання вимог Конституції України, реалізації положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та впровадження у практику рішень Європейського суду з прав людини дасть змогу зробити суттєві кроки до утвердження ефективного судового захисту прав і свобод людини у кримінальному процесі» - наголосив Сергій Чванкін.
Він закликав присутніх знайти шляхи досягнення наступної мети: щоб на усіх етапах процесу наділити сторони не просто формально рівними, але фактично достатніми процесуальними засобами для того, щоб під публічним і неупередженим контролем суду мати реальну можливість досягати своїх законних цілей. Ці засоби мають бути доступними і надійними для кожного.
Доповідач зосередився на порівняльній характеристиці повноважень слідчих суддів у різних країнах.
Продовжив порівняльно-правову тематику суддя окружного суду штату Флорида США Марк Спайзер, виступ якого стосувався особливостей попереднього розслідування у США.
Виступ американського судді викликав жвавий інтерес у присутніх. Так, прес-секретар Київського районного суду м. Одеси В. Черевата поцікавилась чи є у США факти суддівської корупції; ректор Одеського державного університету внутрішніх справ О. Користін поцікавився чи є предметом розгляду кваліфікаційної комісії суддів США порушення суддею не тільки процесуального, а й матеріального права; адвокат Давиденко запитав поважного гостя чи є випадки в американських судах, коли правоохоронні органи звертаються до суду з заявою про накладення арешту на майно за однією адресою, а суд накладає арешт за іншою адресою; слідчий суддя з Центрального районного суду м. Миколаєва Дмитро Тішко зацікавився чи містить законодавство США заборону застосування застави до певної категорії справ.
Як застосовується кримінальне законодавство в Туреччині, присутнім розповів професор Університету Чукуров (Турція) Гунал Корсун.
Основну увагу на зборах було приділено проблемним питанням, пов'язаним з оскарженням бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
«Позиція Генеральної прокуратури України є направленою на збереження існуючої редакції статті 214 КПК України» - констатував заступник прокурора Одеської області Сергій Костенко.
«Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мають існувати конкретні критерії, якими користуються державні службовці - прокурори та слідчі при прийнятті рішення реєструвати чи ні заяву та повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У цьому сенсі реєстрації підлягають тільки ті заяви та повідомлення, які містять достатні дані, що вказують на ознаки кримінального правопорушення.
Суттєвого доопрацювання в існуючому КПК України підлягає питання реєстрації до ЄРДР заяв та повідомлень приватного обвинувачення.
Слід доповнити статтю 478 КПК частиною 2 приблизно наступного змісту - потерпілий особисто або через представника, повноваження якого підтверджені відповідно до вимог законодавства (в т.ч. у разі вчинення злочину щодо неповнолітнього або недієздатного) звертається з заявою про вчинення кримінального правопорушення, за яким можливе кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, в якій зазначає виклад відомих йому фактичних обставин кримінального правопорушення згідно статті 91 КПК, відомі йому дані про особу, яку він обвинувачує у вчиненні правопорушення, свою вимогу про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності та правову кваліфікацію правопорушення, за яким потерпілий бажає притягнення винного до кримінальної відповідальності, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язково заявник попереджається про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про злочин» - таку позицію висловив Сергій Костенко.
Своє бачення цього питання висловив суддя Київського районного суду м. Одеси Геннадій Войтов: «По-перше, законодавчо визначений обов’язок внесення заяв до ЄРДР зовсім не означає, що всі такі заяви завжди своєчасно вносять до реєстру – особливо це стосується органів прокуратури, які за старою звичкою продовжують «сортувати» заяви по ознаку підстав для внесення в реєстр. Навіть якщо прямим текстом буде зазначено «заява про злочин», або «прошу притягнути до кримінальної відповідальності», у багатьох випадках прокуратура надсилає відписки, що заява розглянута за загальними правилами, передбаченими Законом України «Про звернення громадян» - в таких випадках допомагає лише подання скарги слідчому судді.
По-друге, процесуальним еквівалентом відмови у порушенні кримінальної справи за «старим» КПК фактично є постанова слідчого про закриття кримінального провадження. До речі, слідчі судді за поданими скаргами у більшості випадків так само скасовують ці постанови, як раніше суди скасовували постанови про відмову у порушенні кримінальної справи. Наслідком, як і раніше – є лише повернення справи для продовження слідства (у «старому» КПК було – для додаткової перевірки). Дійсно, зараз у потерпілого набагато більше можливостей ініціювати проведення конкретних слідчих дій, ніж раніше – перевірочних заходів, та й процесуальна ефективність розслідування (з точки зору здобуття доказів) тепер набагато вища. Але ініціатива притягнення до кримінальної відповідальності конкретної особи, як і раніше, належить виключно прокурору – і тут нічого не змінилось, якщо такого бажання у прокурора немає, то справа приречена циркулювати по замкненому колу від закриття слідчим, через скасування постанови та повернення для продовження розслідування, з наступним закриттям знову.»
«Хотілось би визначити, ще одну проблему це оскарження дій, слідчого або прокурора – в контексті наступного: нарешті потерпілий від будь якого злочину з міг добитися від органу досудового слідства або прокурора, щоб внесли в ЄРДР. В такому випадку, що робити іншій процесуальній стороні (підозрюваному) слідчий або прокурор не повідомляє підозрюваному, що відносно нього відкрито провадження та проводяться слідчі дії, до речі за нормами КПК (в редакція 1960 року) виносилась постанова слідчого про порушення кримінальної справи така постанова оскаржувалась, в діючому КПК така стадія повністю видалена.
Відповідно до КПК підозрюваний доки йому не повідомлено про підозру, він знаходиться поза межами кримінального провадження, що в повному обсязі позбавляє його права оскаржити дії або бездіяльність слідчого та прокурора» - наголосив Геннадій Войтов.
Наступним питанням, яке обговорювалось на зборах, було питання внесення змін до КПК України щодо збільшення повноважень слідчих суддів у кримінальному процесі, а також оскарження рішень слідчих суддів.
Свою позицію висловив присутнім адвокат Олександр Веселов: «У чинному Кримінальному процесуальному кодексі України (стаття 303), міститься обмежений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування слідчому судді.
Одним з нагальних змін, на мій погляд, є можливість оскарження внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЕРДР) особою, щодо якої внесено ці відомості.
Незважаючи на те, що згідно статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування посадових і службових осіб, прямого припису про можливість оскарження необгрунтованого внесення відомостей ЕРДР щодо особи, цією особою в судовому порядку новий КПК України не передбачає.
У зв'язку з викладеним пропонується внести зміни до статті 303 КПК України, доповнивши її наступним правом на оскарження внесення до ЕРДР: 9) право на оскарження відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань має особа, щодо якої внесено ці відомості, або юридично зацікавлена особа, чиї законні права та інтереси порушуються зазначеними діями. Скарга може бути подана слідчому судді цією особою, юридично зацікавленою особою протягом десяти днів з моменту, як про це йому стало відомо. Обвинувальний акт щодо цієї особи не може бути направлений до суду до розгляду слідчим суддею по суті скарги цієї особи на внесення відомостей до ЕРДР відносно нього.
Відповідно слід внести зміни до статті 309 КПК України про можливість оскарження зазначеного судового рішення в апеляційному порядку прокурором, потерпілим і його законним представником, представником потерпілого, підозрюваним, його захисником, особою, щодо якої внесено відомості в ЕРДР, його захисником.
Не менш цікаве бачення обговорюваного питання висловив суддя Київського районного суду м. Одеси Ігор Борщов. «На перший погляд, чинний КПК України містить досить багато норм, які передбачають повноваження слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Чи потрібно їх розширювати? Відповім - так, оскільки процесуальний закон не позбавлений прогалин і колізій. Звертаю вашу увагу на редакцію ст.303 КПК України, частина перша якої, містить повноваження слідчого судді з розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність слідчого і прокурора та вичерпного переліку процесуальних питань із зазначенням кола осіб, які мають право подати скаргу.
Звернемося до частини другої цієї статті, згідно з якою скарги на інші рішення, дії, бездіяльність слідчого і прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування справи, можуть бути предметом розгляду судом під час підготовчого судового засідання (виробництва).
Виникає ряд обґрунтованих питань:
- Чому слідчий суддя не може розглядати скарги на інші рішення, дії, бездіяльність слідчого і прокурора, які не віднесені до переліку, що міститься в частині першій цієї статті? Звичайно, може.
- Яка необхідність дозвіл інших спірних питань, переносити в стадію підготовчого судового засідання (виробництва), якщо їх можна успішно вирішити слідчим суддею?
Моя пропозиція щодо розширення повноважень слідчого судді в цій частині полягає у виключенні з ст.303 КПК України частини другої, і додавання в частину першу пункту 9 в такій редакції: «9. Інші рішення, дії, бездіяльність слідчого і прокурора - учасниками кримінального провадження та іншими особами, чиїх прав та інтересів стосується кримінальне провадження» - підсумував доповідач.
Завершуючи збори голова асоціації Сергій Чванкін додав: запровадження інституту слідчих суддів є гарантією змагальності процесу і реальної можливості для захисту обвинувачених. Задача АССУ удосконалити цей інститут з урахуванням української традиції права і правозатосування, національних особливостей повноважень міліції, прокуратури та адвокатури в Україні.
Шановні члени ГО «Асоціація слідчих суддів України», ваші пропозиції, з урахуванням практичного досвіду та баченням як має розвиватися інститут слідчих суддів у кримінальному процесі, має велике значення для покращення відповідних норм тому запрошуюмо небайдужих до відкритої дискусії. Ваші пропозиції будуть враховані на наступних засіданнях АССУ (наступне засідання відбудеться у травні 2015 року).
Звертаємо увагу, що для тих, хто бажає детально ознайомитися із змістом виступів учасників заходу, готуються тези виступів до опублікування у відповідній рубриці цього сайту, а також повний відеозапис зборів АССУ можна подивитись за посиланням:
Чекаємо пропозицій від членів ГО «Асоціація слідчих суддів України"