В Україні за допомогою Консультативної місії ЄС (КМЄС) розроблюється нова система індивідуального оцінювання діяльності прокурорів.
Наразі в Україні взагалі відсутня система оцінювання діяльності прокурорів. Новий закон «Про прокуратуру», що набув чинності в липні 2015 року, не містить жодного положення з цього приводу. Раніше прокурорів оцінювали за кількісними показниками — переважно за кількістю справ, направлених до суду. Але говорити про ефективну систему оцінювання діяльності можливо лише тоді, коли вона дозволяє вимірювати не лише кількість, а й якість.
Справи можуть відрізнятися за рівнем складності: є простіші, а є складніші — система оцінювання має це враховувати. При цьому створення справедливої прокуратури, якій би довіряли громадяни, передбачає встановлення об’єктивних критеріїв для оцінювання діяльності прокурорів.
Кожна країна має власну систему, але в 2010 р. Венеціанська комісія висловила думку про те, що основну увагу слід приділяти якісним показникам, а не лише статистичним даним. Якісними показниками, серед іншого, можуть бути: якість процесуальних рішень та вказівок, наданих слідчим у провадженнях; уміння працювати в команді, здатність співпрацювати з іншими правоохоронними відомствами, а також здатність приймати рішення.
Також важливо, щоб прокурори мали право оскаржувати кінцеві рішення у процесі оцінювання їх діяльності, а також право подавати самооцінку своєї діяльності для розгляду.
Проте, є ще обставини, які заважають запровадити ефективну систему оцінювання діяльності.
Прокурори як процесуальні керівники в середньому працюють з навантаженням у 200-250 проваджень на місяць, але іноді трапляється, що ця кількість вдвічі, а то й втричі вища. Наразі в Україні відсутня процедура зупинення досудового розслідування за відсутності встановлення підозрюваного, а це означає, що кількість порушених проваджень постійно зростає. Вкрай складно оцінити якість та ефективність діяльності прокурорів, коли в них велика кількість порушених проваджень, незакінчених досудових розслідувань.
Інший виклик — відсутність електронної системи управління кримінальними провадженнями, яка б надала можливість відбору проваджень у випадковому порядку та їх подальшої оцінки не заважаючи процесу розслідування.